Так приятно зайти сюда, и увидеть что есть и новые коменты, и новые френды, и вообще, рада что вернулась и открываю для себя промо))) по новому!!!!

Привет ВСЕМ!!!!!

«Снимите это немедленно !!» – говорю я, увидев розовые очки на ком-то.
«Они не помогут !!» – резким движением срываю их с лица «носителя».

Дождавшись уединения… быстро натягиваю их на нос, чтоб никто не заметил моих мокрых глаз…

«А в них все не так хорошо, как я думала…» - в моем взгляде селится сомнение.
«Все те же разбитые бутылки кругом, и не менее разбитые сердца…» - мысли разгоняются…

«Девушка, выходите на следующей ??» - Опа! Фальшь-старт!
«Нет ?? Тогда отвали от дверей !!» - и сразу финиш.

«Возьмите, пригодятся…» - отдаю не свои очки.
«Уж как-нибудь без них» - отхожу от дверей.

Милинький такой стишочек!!!!

Tы xoтeл бы пocлyшaть пyльc нeбa?

Гoлoc вeчнocти, шeпoт любви?

Tы зa гpaнью coзнaния нe был?

Bpeмя лeгким кacaньeм лoвил?

Eдинeниe.. Cчacтьe.. Cвoбoдa..

Из "мeня" и "тeбя" cдeлaл "Hac"...

Hacтoятeльнo пpocим y Бoгa,

Cдeлaть глaвнoй peлигиeй TRANCE!!!

Стать счастливым нельзя отважиться, 
Можно просто счастливым быть. 
Ведь это только со страху кажется, 
Что на свете паскудно жить. 
И даже если устал от бремени - 
Всё равно за мечту держись, 
И, пожалуйста, раньше времени 
Сам на Небо не торопись! 

Там же вечная безработица - 
Так что к Дедушке не спеши, 
А здесь уж кто-нибудь позаботится 
О спасеньи твоей души. 
Вмиг найдутся умы великие, 
И, чтоб жизнь не казалась всласть, 
Застращают тебя религией - 
В смысле, чтобы не дать пропАсть!

Жуть раскажут про муки адовы, 
И про тамошний беспредел, 
И что Бога бояться надо бы...
А у Бога - по горло дел!
Бог со злом воевать отправился, 
Но пока победить не смог... 
Кстати, да неужто бы Бог - и не справился, 
А иначе - ну какой Он Бог?!?

Наши души и так бессмертные, 
Без посредников и врагов. 
Все богатства твои несметные 
Есть в коробочке для мозгов.
Так что сам выдавай решения, 
А не то, что тебе твердят, 
А будешь спрашивать разрешения - 
Обязательно запретят! 

Стать счастливым нельзя отважиться, 
Можно просто счастливым быть. 
Ведь это только со страху кажется, 
Что на свете печально жить. 
И даже если оглох от пошлости - 
Всё равно за мечту держись, 
И живи, прошу, ну по возможности, 
И на Небо не торопись! 
И живи, прошу, ну по возможности, 
И на Небо не торопись!

BLONDE rules the WORLD!
Привіт! Сьогодні ми будемо допитуватися в чому секрет успіху, у найепатажнішої та найдрайвовішої блонди країни DJ Spartaque;) Блонда мило посміхається, але очі видають самі себе, він втомлений. Починаю розпитувати…
АТУМ: Ти щойно відіграв тут, а перед цим ти був у Луцьку, які в тебе враження? Сильно різниться публіка?
Dj Spartaque (Віталік): Ти знаєш порівнювати певно не варто, бо рейв і виступ у клубі, то дві дуже великі різниці. Хоча що там, що тут я постарався і вижав із себе максимум позитивних емоцій та енергетики, і постарався на повну віддатися людям. Думаю вони це запам’ятають на довго.
АТУМ: Якщо брати від самого початку то скільки років ти вже в діджеїнгу, та як за цей період деформувались твої музичні вподобання?
Dj Spartaque: Безумовно, є речі та люди, які деформують тебе на протязі твого життя, і я не виключення. Так і зараз я готовий до всіляких експериментів, прослуховувань нового матеріалу. Я певне один з перших ді-джеїв України, який на свій страх та ризик перейшов на мінімал-тек, і почав активно відстоювати цю позицію. Але знаєш, я в принципі задоволений тому всьому, що зараз відбувається, і напевно тому, що я саме тоді пішов в ва-банк, зараз мінімал-тек в основному, а це десь відсотків 80% в Україні асоціюють з моїм іменем. Ну тобто зараз – «збираємо вершки»!
АТУМ: Що є для тебе найдорожчим у житті?
Dj Spartaque: Найдорожчим у моєму житті для мене є моя дружина. Ну тобто моя дівчина, з якою я живу в громадянському шлюбі, і можу з упевненістю називати її дружиною, хоча інколи вона буває вреднючкою, але для мене на ряду з сім’єю, яка у Харкові моя «мала», яку я доречі перевіз з Харкова у Київ, є найдорожчою у житті.
АТУМ: Що ти найбільш за все цінуєш в людях, і що зневажаєш?
Dj Spartaque: Зневажаю це найперше пристрасть до наркотиків. Ціную відвертість. Мені набагато приємніше спілкуватися з людиною, якщо я до прикладу познайомився з нею десь біля барної стійки, і вона не знає хто я такий. Коли людина в розмові навіть не зачіпає теми діджейства, мені набагато приємніше з нею спілкуватися.
АТУМ: Є гарна приказка «Скажи мені хто твій друг і я скажу хто ти»… - чи багато у тебе друзів? Як часто ви бачитесь?
Dj Spartaque: Чотири друга в мене справжніх, і всі вони у Харкові. Не бачились дуже давно. 
АТУМ: Скажи як відносяться твої рідні до того чим ти займаєшся? Мені відомо, що на початках твоєї кар’єри в тебе були якісь склоки з батьками…
Dj Spartaque: Скажу так, наразі все добре. Батьки мене зрозуміли і у всьому підтримують. Хоча спочатку було дійсно складно, але то ті проблеми довелось переступити і йти далі.
АТУМ: Ти був слухняною дитиною чи зірвиголовою?
Dj Spartaque: Ну це все дуже відносне поняття, так ми звичайно билися і між собою з хлопцями, і били чужих, але я назавжди в очах вчителів та батьків лишусь хорошою дитиною;)
АТУМ: У кожної людини чи то з дитинства чи то по життю є якийсь страх. Чого боїться ді-джей?
Dj Spartaque: Літаків. Я майже щотижня по декілька разів літаю літаком, а все-таки цього дуже боюсь.
АТУМ: І як ти це переживаєш?
Dj Spartaque: Я випиваю дві стопки коньяку;)))))… або якісь антидепресанти, або взагалі на протязі всього рейсу сиджу блідий;(
АТУМ: Слідкуючи за тобою на різних паті, помітила що ти дуже багато палиш. Це якось тобі допомагає сконцентруватися?
Dj Spartaque: Я палю виключно за пультом, і ніколи по житті не так особо і не палив. Я взагалі не переношу запаху диму, я навіть сварюся зі своєю дружиною, щоб вона покинула цю погану звичку. Я курю тільки включно за пультом, це може якийсь пунктик якийсь, але це тільки за пультом. В мене був досвід що я раз спробував не палити, але я зрозумів що мені якось некомфортно. Це вже психологічна залежність.
АТУМ: Любиш ти грати бек-ту-бек?
Dj Spartaque: Ой ні… просто ну дуууже не люблю, хоча частенько доводиться.
АТУМ: Чи приймаєш ти участь у благодійних акціях?
Dj Spartaque: Ти знаєш, я не настільки багато заробляю щоб приймати участь в акціях подібного характеру. Я б краще відкрив якийсь фонд допомоги собі;)))))
АТУМ: Безумовно кожен твій виступ це шоу, це свято… які найяскравіші спогади з клубів?
Dj Spartaque: Знаєш, за час моєї роботи, мої спогади злились в одну суцільну світлу кулю радості. Але повір насправді, оці всі виїзди, оці тусовки - з часом воно все дуже приїдається.
(авт.): Для людей це «приїзд Спартака!!!!!!!!!!!!!!», а для мене це звичайна тусовка, яка була в мене вчора, позавчора, поза позавчора… І ці крики «Спартак!Спартак!», вони мені вже не приносять того задоволення, як скажімо рік тому. Насправді це дуже жахливо, мені це дуже не подобається, і спілкуючись з більш досвідченими ді-джеями, я ще раз в цьому переконуюсь. З часом оцей «РУЛЕЗ» втрачається, і без нього тяжко, дуже тяжко.
АТУМ: Коли випадає повноцінний вихідний, чим ти зазвичай займаєшся?
Dj Spartaque: Лажу голяка по квартирі, лажу в інтернеті, НЕ ВКОНТАКТІ. Заходжу на різні сайти, зідзвонююсь з знайомими.
АТУМ: Як впливає твій настрій на музику?
Dj Spartaque: Може на музику воно й ніяк не вплине, а от на подачу дуже суттєво. Я можу після ді-джея стати відіграти усі його треки один в один тільки з іншою подачею,і люди будуть кричати і аплодувати мені, а про попереднього навіть не згадають. Реально справа у подачі,і настрій на цей аспект дуже впливає. Просто прикинь, що буде грати ді-джей у якого дууууууууже поганий настрій,і подумай чи захочеш ти під таке танцювати?
АТУМ: Якби тобі запропонували охарактеризувати себе одним словом, яке б слово це було ?
Dj Spartaque: Блонда!;))))))
АТУМ: Твій імідж це якийсь піар хід, чи то твій власний вибір?
Dj Spartaque: Ні!!!)))Я почав фарбувати волосся після одинадцятого класу, насправді мені це дуже подобається. Вперше я пофарбувався у восьмому класі літом. Вчителі того не сприйняли, ніхто взагалі того не сприйняв, навіть бабуся моя, у якої я на той час жив вигнала мене і тим самим відправивши мене до мами.
АТУМ: А натуральний колір волосся який?
Dj Spartaque: Десь такий як брови, темно русий.
АТУМ: Останнє питання, про що ти мрієш?
Dj Spartaque: Сама ж знаєш, у кожної людини є якісь мрії… Відносно мене то, певне я хочу завоювати більш високі позиції. Я стараюся, і впевнено в принципі йду до цього, щоб не бути голослівним, то рейтинги говорять самі за себе. Та й знаєш, як казав Вадим Гасанов, це такий радіоведучий на Харківських радіостанціях «Наші мрії, це плани Бога відносно нас».
АТУМ®

Диджеи (англ. DJ) — разновидность джедаев, основным призванием которых является несение звука и света клабберам, сомнабулам и ветеранам Химической Войны, лишенным света по причине преимущественно ночного образа жизни. Основными аттрибутами настоящего диджея являются:

* Красивые наушники, болающиеся на шее, которые ему все равно не нужны по причине профессиональной глухоты.
* Гора пластинок, которую он везде и всегда забывает. Ходят слухи, что они перемещают их в подпространстве, так как носить с собой такую тяжесть нормальный человек точно не может.
* Мантра «Я не вижу ваших рук». Из чего можно сделать, что тяжелая физическая и умственная работа диджея связана не только с потерей слуха, но и зрения. 

Содержание

* 1 История
o 1.1 Скретч
o 1.2 Сведение
o 1.3 Ремиксы
o 1.4 Главный диджей
o 1.5 Другие известные диджеи 
* 2 Основные качества настоящего диджея
* 3 Диджейские школы
* 4 Оборудование
* 5 Подаваны 

История
Диджей(?). Наскальная живопись в пещерах Мочевании.
Диджей(?). Наскальная живопись в пещерах Мочевании.

Согласно современным представлениям первые диджеи появились в конце XIX века с изобретением граммофона. Однако результаты последних раскопок в пещерах Мочевании могут пролить свет на более ранее происхождение диджеинга и отнести его ко временам палеолита.

Первые граммофоны приводились в действие от руки путем вращения ручки. В то время граммофон могли позволить себе только богатые семьи аристократов, которые нанимали для этого специального слугу. Вращая ручку граммофона, слуга совершал в пространстве вертикальные колебательные движения, подобные подпрыгиванию всадника в седле. Благодаря этому, такой слуга стал называться «диск-жокеем». Впоследсвии слово «диск-жокей» было сокращено до магической аббревиатуры «ди-джей».
Скретч

Крутить ручку граммофона было довольно утомительно и губительно для суставов руки. Желая поиздеваться над слухом своих хозяев, первые диджеи очень быстро научились вносить флюктуации в скорость вопроизведения пластинок, а когда хозяева напивались в дым, то могли даже пустить запись в обратном напралении. Так появился скретч.
Сведение
Оборудование первых диджеев.
Оборудование первых диджеев.

В поисках половых приключений первые диджеи не редко тырили бесплатно арендовали у хозяев звуковоспроизводящее оборудование и отправлялись в ближайшую деревню равзлекать сельских девушек. Вечеринки проводились, как правило, на открытой пересеченной местности, болотах или в лесу. Так появились опен-эйры (англ. open air).

В то время по открытой местности бродили стада непуганных динозавров, мамонтов, троллей и налоговых инспекторов. Они пугались громких звуков граммофона, однако во время пауз, необходимых для смены пластинки, совсем теряли страх и могли утащить кого-нибудь из танцующих крестьян. Многие вечеринки заканчивались полным съедением танцпола.

Достоверно известно, что на вечеринках в окрестностях села Нахабино русский дижей и изобретатель DJ Агафон начал применять второй граммофон для ликвидации пауз между музыкальными произведениями, и, тем самым, перманентного отпугивания диких зверей и нечисти. Так появилось сведение.
[править]
Ремиксы

Помимо диких зверей и нечисти продвижению диджеинга мешала монополия гармонистов в деревенском шоу-бизнесе. Главным форпостом гармонической мафии было среднерусское селение Жопа, где до сих пор проводится ежегодный рейв «Играй, Гармонь». Известному русскому диск-жокею DJ Rasputin в 1905 году удалось втереться в доверие и под видом обычного деревенского парня выступить на ежегодном ристалище боянистов под аккомпанемент граммофона. Мастерское смешение звуков пластинки, гармошки и баллалайки создавало незабываемую какофонию, повергавшую в мистический транс сельских жителей. Так появились ремиксы и лайвы.
Главный диджей

До сих пор идут споры о том, кого же считать первым диджеем. Однако вне всяких соменений лучшим диджеем прошлого, настоящего и будущего является DJ Куклачев.
Другие известные диджеи

Крокодил Гена, Сергей Минаев и Валерий Леонтьев
Основные качества настоящего диджея

Основные качества настоящего диджея мало чем отличаются от основных качеств джедая вообще. Каждый настоящий диджей должен быть:

* Белым и пушистым
* Прыгучим
* Уклонистым
* Последователем Марксизма-Куклачизма
* Знакомым с понятиями «БПМ», «квадрат» и «круглое».
* Умеющим серфером Транса, Астрала и Инфернета
* Неглупым (или хотя бы не тупым)
* Угловатым (то есть, не прямолинейным)
* Культурным (не употреблять слова типа ^@$)@#@# и им подобные)
* В меру некультурным (чтобы при случае суметь произнести буквы #&^@$ и им подобные) 

Наличие музыкального слуха, как и слуха вообще необязательно.
Диджейские школы

В меру упитанные диджеи любят создавать «школы диджеев» и учить там детишек уму разуму. Врочем, настоящие цели таких школ — дезинформация молодежи, отмывание грязных денег туалетных алегархов и ликвидация потенциальных конкурентов. До сих пор в природе не водится ни одного «дипломированного» диджея, выпускника подобной воскресной школы.
Оборудование
Ультрасовременное оборудование диджея.
Ультрасовременное оборудование диджея.

Оборудование диджеев прогрессирует вместе с звуковоспроизводящим оборудованием вообще. Так, в лесах Полесья и закрытых клубах Бобруйска еще можно встретить призраки кассетных, бобинных и даже патефонных диджеев. В период хрущевской оттепели в СССР также был развит рентгенограммный диджеинг.

Тяжелый удар по современному диджеигу попытался нанести Билл Гейтс, запутав всех разнообразием и непонятками большого количества современных форматов аудио-файлов. Несколько диджеев, попытавшихся разобраться в отличиях ВАВов, ВМА и МПЗ постиг взрыв моска. Посему основным носителем звука для современных дижеев остаются бабушкины пластинки.

Соответственно, стандартный джентельменский набор диджея состоит из, как минимум, двух усовершенствованных патефонов, и мешающего пульта. Интерференция флюктуаций мешающего пульта с вращением магических дисков вносит уникальные непонятки в оригинальные музыкальные произведения и деформирует их до неузнаваемости.

Некоторые «прогрессивные» диджеи пытаются освоить Final Scratch, Traktor и Virtual DJ, однако под действием проклятия Билла Гейтса их творчество неразрывно связано с виртуозным владением Ctrl+Alt+Del и даже Reset. В настоящее время это исскуство доступно в полной мере только огромным боевым человекоподобным роботам.
Подаваны

Как и джедаи, диджеи размножаются путем метания подаванов. Название «подаван» происходит от слова «подавать», так как подаваны, в основном, подают пластинки диджеям. Неизвестно чему они могут научиться таким образом, однако со временем подаваны превращаются в диджеев путем окукливания

ч. 1 Тяжелая жизнь диджеев
Тащить на своих хрупких женских плечах бремя в виде бойфренда-диджея, хоть и почетно, но отнюдь не легко. Справляются далеко немногие.
Конечно, повстречать диджея можно хоть в супер-маркете в Бибирево или в аптеке, когда он покупает витамины или пачку презервативов. Но чаще бывает так: ты приходишь в клуб за развлечениями, неожиданно втрескиваешься по уши в бога танцпола уходящей ночи и начинаешь его осмысленно кадрить. Ну, или он тебя. Но прежде, чем вступать в какие-то личные, серьезные отношения с диджеем – человеком нелегкой профессии, рекомендуем ознакомиться с некоторыми особенностями данного союза, с которыми, наверняка, придется иметь дело.
Например, ты - дневной житель, т.е. работаешь или учишься днем, а ночами спишь, как все нормальные люди. Тебя рубит в час ночи, потому что в 8 утра нужно уже вставать и весь день заниматься делами. У твоего возлюбленного, если он профессиональный диджей и зарабатывает на жизнь только этим, все с точностью до наоборот – он работает и живет ночью, а днем отсыпается. Встает в полдень, долго шарится по квартире, сметая все, чем ты забила вечером холодильник, потом долго возится с пластинками: слушает, например, новые релизы или записывает очередной микс, собирает сумку и ближе к ночи снова уезжает. Даже если твой бойфренд работает в клубе не каждую ночь, то, как правило, по ночам у него все равно бессонница – просидит до утра за компьютером или простоит в наушниках над вертушками. В лучшем случае все, на что ты можете рассчитывать, - это утренний секс и совместная чашка кофе.
Не малую часть заработанных денег твоя пассия, безусловно, будет тратить на пластинки, за которыми будет носиться сломя голову по всему городу или заказывает через Интернет, а потом каждый день ходить на почту в ожидании посылки от заграничного лейбла или магазина. Если твой друг не дружит с наркотиками и особо не пьет алкогольные напитки, пребывая в клубе, то считай, что тебе и вашему семейному бюджету дико повезло, потому что в противном случае в статьях его расходов появился бы еще один жирный, неприятный пункт – допинги.
Любой хороший диджей, а каждый диджей, в идеале пытается быть именно таким, должен быть востребован, т.е. промоутеры, как местных, так и региональных клубов, должны приглашать его играть. Если тебе удалось охмурить известного диджея, то он часто будет уезжать на гастроли. К этому нужно быть готовой. Тогда тебе придется мириться не только с его ночным отсутствием, когда он играет в одном из местных клубов, но и с его периодическим, иногда довольно длительным отсутствием в городе. Отличный способ проверки подлинности чувств и нервов на прочность. Придется отпускать, верить, а что тебе еще остается, и ждать…

ч. 2 А он вернется, подарит букет цветов, завалится спать, проснется вечером, поест, ночью опять поедет играть в какой-нибудь местный клуб, а через два дня снова соберет сумку и умотает в другой город на очередные гастроли. Конечно, ты можешь, как хвостик, всюду мотаться за ним. Может, ему даже будет приятно такое внимание и забота с твоей стороны, но, к сожалению, твои временные возможности ограничены: 5 дней в неделю ты должна ходить в институт или на работу. Выхода два: либо бросать все к черту и мотаться вместе с ним по гастролям, либо просто отпускать его, веря на слово. Но прежде, чем разрушить то, что какое-то время строила, хорошенько подумай, стоит ли игра свеч.
Рано или поздно ревность в неспокойном женском сердце все равно одержит верх. Какая же это любовь, если в сердце нет места ревности? Начнется тайная проверка записной книжки его мобильно телефона на предмет женских телефонов и sms-ок, обыски карманов и т.д. Мужчины этого дико не любят, диджеи – не исключение. Периодически ты прицепом станешь отправляться вместе с ним в клуб, и дремать полночи за столиком рядом с вертушками, время от времени, кося глазом на особ женского пола, атакующих твоего ненаглядного. После сета вместе поплететесь домой, упадаете в кровать… Но он-то будет спать до полудня, а тебе в 8 утра вставать… Долго не протянешь.

Досьє: 
справжнє ім’я: Калетюк Борис Олегович; 
творчий псевдонім: Dj Brunett; 
народився в місті Володимирі-Волинському 17 серпня 1985р. 
Переїхав до Ковеля. У 9 років батьки його і сестру відправили до музичної школи, там він провчився 7 років по класу фортепіано. Хоч і ходив він туди майже під прицілом пістолета, але все ж неабиякими зусиллями та працею закінчив її з відзнакою. 
З 10 років займався також футболом, зі спортом все складалося набагато краще. Після закінчення музичної школи спорт, взагалі, вийшов на перший план, Dj Brunett вважав, що це – його покликання… і так тривало близько двох років. Кар’єру перекреслила тяжка травма та ряд інших обставин, які поставили крапку на долі майбутнього футболіста. Навіть у вигляді захоплення.  
Протягом усіх років музика була поряд із ним і після спорту займала найголовніше місце у житті. Пріоритетними на той момент були такі стилі, як хард-кор, нью метал. Фаворитом того часу серед гуртів були хлопці з «Linkin Park». 
Так само, як кожна людина дорослішає, так і рік за роком змінюються музичні вподобання. Чітко виділити період, коли Dj Brunett’а почала захоплювати у свій полон клубна культура та музика, визначити неможливо, але, як каже сам ді-джей, на місці він сидіти не може і постійно вимагає якоїсь новизни, як щодо себе, так і щодо свого стилю життя. То ж не дивно, що відбулася саме така зміна агресивних гітарних переходів на максимальний рівень Врm. 
Коли грав у футбол, паралельно колекціонував музику різних напрямків. Залюбки ділився нею з більш старшими та досвідченими на той час хлопцями. Руки тремтіли над кожною платівкою, він надзвичайно цінував той музичний архів, який був у нього на той час, і старався своєчасно його поповнювати. У цьому допомагали друзі з інших міст. Спостерігаючи за роботою тогочасних комп’ютерних ді-джеїв, захотілося і самому просто спробувати. Мова на той час ще не йшла про професійну апаратуру, цікавим був лише процес. Згодом, трішки потренувавшись за комп’ютером і відчувши в собі бажання та сили займатися цим більш серйозно, розпочав свій тернистий шлях з нічного клубу «Золотий шар» (літо 2006 р.), де отримував свій перший досвід за програмою «Virtual DJ». 
Початок був не надто вдалим, адже «зпопсована» на той час простецькими ритмами публіка маленького містечка на Заході України не сприймала вже популярну на той час у столиці та на Сході клубну музику. Хоча було дуже тяжко, руки не опустились. Виникали конфлікти із власниками клубу, але завдяки здоровому підходу та вмінню дипломатично вирішувати проблеми Dj Brunett таки домігся свого. За рік часу народ привчили до більш якісного саунду. Цей рівень не падає і до сьогодні, а навпаки – росте й росте. Люди виховані на музиці, яку подавав тоді Dj Brunett, зараз не будуть танцювати під абищо. Потім постали питання: як розвиватися, вдосконалюватися та просуватися далі. Це, звичайно, не можна було робити без професійного ді-джейського обладнання. 
Вогником надії стало відкриття нового нічного клубу у місті «КИНО». Думалося, що ситуація покращиться, але цього не сталося. Власник не був зацікавлений у зміні ситуації. Це і змусило піти Dj Brunett та Dj Yotsski на рішучий крок заради майбутнього. Наприкінці літа за власні кошти була придбана апаратура: «DENON DN – S100» (2 шт.), «BEHRINGER VMX200». 
З того часу і розпочався старт кар’єри, професійний рівень та зовсім інше життя. Дійсно, зі стартом цих подій усе перевернулося з ніг на голову. 
Маючи багато зв’язків з людьми з інших міст, швидко знаходились контакти, які потім виливались у дуже вигідні зв’язки. Найціннішим, звичайно ж, був обмін досвідом, адже, як каже сам Dj Brunett, музична школа була для нього каторгою, яка потім принесла свої позитивні плоди. Сходинка за сходинкою він ішов до мети, згодом став арт-директором і постійним резидентом у «КИНО». На посаді арт-директора проявляє себе як відповідальна та обізнана людина. Вечірки, розроблені під його керівництвом, завжди вирізняються з-поміж інших, вони яскраві, енергійні та наповнені надзвичайно якісною музикою. Адже до підбору хед-лайнерів для них Dj Brunett ставиться дуже критично, тому що він тільки за те, щоб імідж клубу було дотримано на належному рівні. До того ж він є працівником музичного магазину «МАЖОР», де на його плечах лежить відповідальність та менеджмент - основа звукового та світлового обладнання. 

На цей момент він: 
- резидент нічного клубу «КИНО» (м.Ковель); 
- резидент проекту «Electronic Fusion» (Dj Brunett & Dj Yotsski ), який презентує музику у стилі Electro & Techno. 
За час самостійної діяльності став учасником ряду тематичних вечірок, фестивалів, open-air’s та еvent’s. 

Особисті свідчення: 
– Повідайте слідству, як минула ніч, проведена на музичному фестивалі «Казантип»? 
– З того моменту, як тільки я сів на потяг до Сімферополя, ніяк не міг хоч на хвильку задрімати тому що, подумки я вже був там - на «Казантипі», нестримне бажання швидше туди потрапити ніяк не могло мене залишити. Коли прибули на місце, перед головним входом на саму територію знаменита дошка оголошень «Казантипу» добряче розвеселила мене і мого колегу Dr.Mario, майже всі кумедні оголошення з плоским гумором надовго лишились в нашій пам’яті. Ввечері на пляж почало сходитись все більше і більше народу для того, щоб провести сонце оплесками. Весь «Казантип» у собі налічує близько 10-ти танцполів, і на одному з них «Медузі» або «Айсбергу» прийшлось розігрівати публіку мені.. Також запам’яталася тусовка справжніх клабберів, одягнених в дитячі смугасті колготи, жовті футболках із зображенням звірів, з кумедними зачісками, але найбільше запам’яталось, як один тягне за собою на мотузці паровозика, другий тримає в руках маленький вітрячок а третій – дві м’які іграшки - слоника і бегемота. Також на «казані» є Марс – це відділена зона, на яку мають право ввійти люди з особливим пропуском мульті-візи. На цій зоні розташований Vip-танцпол і дуже багато чудернацьких створінь: павук-жигулі, яким керує якийсь марсіанин, велетенські павуки та літаючі тарілки. Хоч на «казані» був і недовго, але все це незабутньо. 
– Де Ви бували останнім часом? У Вас є алібі? 
– Загалом останнім часом побував у багатьох клубах України. Зокрема, найбільше запам’ятались: «Лагуна» (Рівне), «Beach Club 117» (Феодосія), «Шторм» (Хмельницький) ну і звичайно «Казантип». Мені дуже приємно грати в тих місцях, де розуміють ту музику, яку я пропагую, а це зокрема Electro, якому я і віддаю найбільшу перевагу. 
– Хто є Вашими спільниками? Як ви робите свою «темну» справу? 
– За останній час з’явилось дуже багато хороших знайомих, які допомагають «просунутись у кар’єрі» все далі й далі. Дуже велика подяка Dj Flander`у. У планах дуже багато виступів у Києві, Харкові, Львові, Житомирі, Сумах, Миргороді та інших містах України. Поступово налагоджуються зв’язки з Польщею. Щодо Ковеля, то я зі своїми колегами поставили давно за мету якомога вище підняти рівень клубної культури у місті, намагаємось показати, як ми любимо «клубну музику», і зробити так, щоб народ любив її так, як і ми, а то і більше. З усіх сил намагаюсь привозити хороших ді-джеїв для виступу в нічному клубі «Кино». Зараз плідно працюю над створенням власних треків. 
– Раніше притягувались до відповідальності? 
– Мені було десь 4 роки, батьки мої пішли на роботу, а мого 18-річного дядька залишили наглядати за мною. От він і наглядав, я катався у дворі на триколісному велосипедику, а він пішов мені в магазин по яблука. Я ж скористався цим моментом, мені постійно кортіло потрапити самому в центр міста. От я і почав крутити педалі до автобусної зупинки, що була недалеко від нашого будинку на вулиці 40-річчя Перемоги. Приїхав автобус, що курсував до центру міста, я туди заліз з велосипедом, автобус рушив, а контролер побачила, почала верещати, автобус відразу зупинився, і мене викинули... Я дочекався наступного, знову заліз туди, мене вигнали вже на наступній зупинці. Тоді я зрозумів, що то так діло не піде, сів на той велосипедик і почав крутити педалі від базарчика на Володимирській до центру міста через дамбу. Точно н е пам’ятаю вже скільки я туди їхав, але точно пам’ятаю, як я вже катаюсь біля гастроному – теперішнього «Фокстроту» і біля фонтану. Але тут десь взялись міліціонери, і весь мій кайф обірвався. Напроти гастроному («Фокстроту») на той час було якесь відділення міліції, мене туди й привели. Страшно питали, звідки я, чому сам, де і хто мої батьки?! Я тримав рот на замку – не розколовся! Але виявилось, що серед міліціонерів були і хитрі, які мені почали погрожувати, що, якщо я не скажу, хто мої батьки, то вони заберуть мій "транспорт". Мені прийшлось здатись. За мною прийшов мій батько, вони з мамою вже хотіли оголошувати мене у розшук. Мене забрали, але велосипеда, на жаль викинули(((. Отак я розстався зі своїм вірним другом! 
– Що ви можете сказати в своє виправдання? 
– Так, а шо я можу сказати?... Я нівіноватий))) 

АТУМ®

Досить давно в мене в плейлисті грали сети DJ Tokyo, але зовсім недавно я дізналася, що це майже рідна людина-земляк, Ковельчанин, та щей такий талановитий. Одразу в голові замаячила думка, якби то мені його "розкрутити" на інтрев’ю, адже ця людина як корок з пляшки з шампанським вистрілила у світ шоу-бізу і з швидкістю світла підкорила всіх своєю музикою! Крок за кроком я наближалася до мети, спільні знайомі, "аська"... і от ми уже домовились про все, і 9 березня в повній бойовій готовності я їду до Луцька. Знаходжу обєкт, і починаю допит.

Але для початку трошки біографії:

Повне імя: Романюк Анатолій Миколайович

Народився: 15.10.1985

Починав: 2004р. м.Луцьк нічний клуб «Метро»

Стаж роботи: 4 роки

Резидент:клуб: Метро (м.Луцьк), радіо станція Kiss Fm (м.Київ)

Засновник: проект Made In Heaven

Напрямок: Deep, Progressive, Electro, House, Minimal

І понеслось....

АТУМ:Важко тобі було спочатку? Хто був так би мовити твоїм наставником?

DJ Tokyo: Стартував я в Луцькому Метро,спочатку було складно.Але друзі не лишили мене,на допомогу мені як початківцю прийли на всі тогочасні резиденти.Вони і стали моїми наставниками)))

АТУМ: Як ти познайомився з Dj Артем Неба?

DJ Tokyo: Це цікава історія. Артем став ніби моїм подарунком на день народження. Він якраз приїхав грати до нас. Але, як потім виявилось ми стали подарунком один для одного. На той час я дуже захоплювався його творчістю, мені дуже подобалось те, що він робить, а головне як він це робить. І те, що ми зустрілись то була доля. Бо він почув як я граю, і був вражений. Це була "любов з першого звуку". А наступного ранку ми поїхали разом виступати в Дніпропетровськ Це і стало початком довгої дружби і плідної співпраці. АТУМ:Дійсно вражаюче. Але скажи у Артема стаж робити у цій сфері ж значно більший, чи не відчував ти якогось тиску з його сторони? Він вказував що саме тобі грати?

DJ Tokyo: НІ! Такого навіть і близько не було .Звичайно деякі підказки були(але це були більше дружні поради), а так щоб аж вказувати що грати, то ні. Ми просто вдало доповнювали один одного, і наша унікальність кожного по своєму вилилась у наш тандем.

АТУМ: Тандем – високого рівня, мушу зазначити.Толь, скажи, хто запропонував створити Made In Heaven ? І звідки така небесна назва?

DJ Tokyo: Та ніхто по суті і не пропонував, ця думка була спонтанною. Ми граємо разом ,і треба було щоб шось нас об’єднувало. В даному випадку на першому місці це спільна любов до музики, ну і вже зараз Made In Heaven. Відносно самої назви то це ідея Артема, варіантів в нас було багато. Але як завжди усе вирішив випадок. Повертаючись додому після чергового вдалого виступу Артем запропонував цю назву, я погодився, бо це було дійсно ТЕ...

АТУМ: Зроблено на небесах... Вас і вашу творчість це характеризує просто ідеально. Твоя музична діяльність розвивається досить стрімкими темпами, ти підкорив не один танцпол міст України. В чому секрет твого успіху?

DJ Tokyo:(сміється...) Секрету ніякого нема. Головне любити музику, і не розглядати діджейство як хоббі. Тут треба мати свою думку, смак, віру в себе ну ще звичайно харизму.

АТУМ: Ти був учасником Казантипу. Розкажи як це було? Думаю нашим читачам було б цікаво це дізнатися. DJ Tokyo: Як це було? Це було круто!!! Атмосфера просто вражаюча. Було таке враження, що я потрапив у іншу реальність, де дійсно автономна республіка, зі своїми законами, нормами та правами. І коли я грав було таке відчуття, ніби я стою над обривом, а далі безмежність емоцій, безмежність простору, безмежність звуку... Я грав тоді пам’ятаю дуже довго, і енергетика від публіки булла настільки сильною, що я навіть не відчував втоми. Лише коли закінчився мій виступ, і коли я відійшов від пульта, то тільки тоді я зрозумів, що просто валюся з ніг. Але знаєш, якби мені в той момент сказали, що треба вийти і грати далі, я б навіть не завагався ні на одну хвилину. В такі моменти просто забуваєш про втому.

АТУМ:Ти можна сказати живеш нічним життям. Як ти це переносиш? Чи нема постійного бажання спати?

DJ Tokyo: Та в мене вже організм перелаштувався цілком. Але доводиться відсипатися вдень;) Відносно бажання спати, та ні, я стараюсь його від себе відганяти. Я трудоголік по своїй натурі, тому часу на спання виділяю мало. Бо так і все життя можна проспати!;)))

АТУМ: З тебе енергія так і пре... Розкажи будь ласка про найвідчайдушніший вчинок під час виступу. Я багато чула, що ти завойовуєш прихильність людей не тільки музикою, а й доволі емоційною поведінкою під час гри.

DJ Tokyo: Поведінка в мене така, тому що я отримую задоволення від роботи. А відносно вчинку, то таких випадків було дуже багато. Але найяскравіший спогад в мене з п’ятиріччя Kiss Fm, коли ми разом з Артемом перед десятитисячною аудиторією розгромили "деку". Тоді всі були шоковані, такого ще ніхто не робив. Нас тоді знімало MTV,та й взагалі цей вчинок був ще довго у всіх на вустах. Ми створили сенсацію! (сміється) АТУМ: Так, я чула про це! Вас напевно просто переповнили емоції. От ви їздите по багатьом містам, як вас приймають?

DJ Tokyo: Наїздили ми вже і справді не один десяток кілометрів. І в кожному новому місті сприймають по-новому, все залежить від напрямку в якому працює клуб, ну і звісно від людей, які його відвідують. Десь кращі умови роботи, десь гірші, але в основному і ми, і публіка залишаємось задоволені "співпрацею". …Поки ми балакали підійшов час його виступу,адже розмова припала на 9 березня День Діджея,і в Метро проводився діджей парад Dance4life ,і мені лишалось подякувати

Dj Tokyo за приємне спілкування і йти насолоджуватись святом… І остання нотка від АТУМ: Незнаю я яким би ти був економістом (випуск 2007 ,ЛДТУ),але діджей ти дуже ПАЙДЄТ;)